День пам’яті великомучениці Татяни Римської – 25 січня
День пам’яті Татяни Римської припадає на 25 січня (12 ст.) добре відомої і шанованої святої, Тетяна стала завдяки імператриці Катерині II і графу І.І. Шувалову. З благословення архієпископа Платона в одному з флігелів нового Московського Університету було влаштовано домову церкву на честь святої. Тетянин день відомий, як свято всіх учнів та студентів.
Коротке життя
Свята народилася у сім’ї знатного консула. Він таємно сповідав християнську віру, виховував дочку у благочестя. Тетяна вирішила зберегти цноту, служити Господу і була поставлена дияконісою в одному з римських храмів. Щодня її служіння було сповнене справ милосердя.
За правління імператора Олександра Півночі почалися масові страти християн. Тих, хто не хотів поклонятися і приносити приношення язичницьким богам, зазнавали жорстоких мук.
Страждання за Христа
Настав день, коли дияконісу привели до храму Аполлона. Замість поклоніння ідолові вона почала палко молитися Ісусу Христу. Стався землетрус, статуя розсипалася, храм частково зруйнувався, жерці та язичники постраждали. Пізніше доля аполлонової статуї спіткала й інших ідолів. Служителі припустили, що дівчина – чарівниця. Її піддали страшним тортурам. Але відбувалося щось незрозуміле: самі муки отримували при кожному ударі жахливі страждання. Мучениця Тетяна молилася за своїх катів, зазнаючи болю та приниження. Господь змилостивився над грішниками і відкрив їм духовні очі. Мучителі увірували в Христа. За сповідання істинної віри вони були страчені.
Щодня святу катували, а до ранку ангели повністю зцілювали її. Постійно волала страстотерпиця до Бога в в’язниці. З ангелами Божими вона славила Господа. Її кинули леву в цирку, але звір не торкнувся святої, палили у вогні, але вогонь анітрохи не зашкодив. Святий обстриг волосся, розраховуючи на те, що так вона позбудеться своєї сили. Нічого не вийшло, мучениця знову скинула ідолів і показала свою ревність про Господа.
Діаконіс винесли смертний вирок, через усічення мечем. Мученицький вінець свята разом зі своїм батьком прийняла від гонителя християн римського градоправителя Ульпіана, близько 225 року.
Іконографія
Святу страстотерпицю на іконі зображають з лавровою гілкою та хрестом. Це атрибути перемоги над язичницькими богами та смертю. На плечах червоний плащ як символ мученицької смерті. Білий плат має на увазі чистоту та непорочність дівчини. На іншій іконі – картина з життя святого. Мучениця стоїть на арені цирку Колізею поруч із левом.
Перед святим чином моляться про успішну складання шкільних та студентських іспитів, подолання труднощів у дні навчання.
