31 січня (18 січня за ст. ст.) Церква згадує святих батьків прп. Сергія Радонезького чудотворця, чия слава поширилася далеко за межами російської землі. Про життя святих Кирила та Марії збереглося достатньо інформації, щоб побачити спосіб їхнього життя. Дивноприймачі, благодійники та молитовники. Наприкінці земного життя прийняли велику схиму.
Батьки
Батько святого Сергія Радонезького був з боярського роду, і служив при Ростовських князів, у яких мав велику довіру. Він супроводжував князів у делегаціях до татарських ханів. Це була неймовірно небезпечна подорож, в яку брали лише наближених людей, які не зрадять і не продадуть.
Незважаючи на стан та знатне походження, Кирило, разом зі своєю дружиною Марією віддавали перевагу сільському життю міському. Тут їхні діти зростали у працях по господарству.
Подружжя шанували Господа, любили Храм, дотримувалися постів, відрізнялися істинним благочестям і молитовним життям. Вони не відмовляли у допомозі жебраку. Приймали мандрівника.
Життя сім’ї
У подружжя було троє дітей. Стефан, Варфоломій та Петро. Відомо, що Варфоломій, у майбутньому преподобний Сергій, у віці 12 років випросив у батьків благословення на чернече життя. Проте батьки, погоджуючись із сином, все ж таки просили його дочекатися їхнього преставлення.
Наприкінці життя їхнього життя сім’я була змушена переселитися в поселення Радонеж, що в Московській області. Причиною цього став тривалий голод на Ростові. У Радонеж Кирила запросив його родич. Боярину Кирилу належав маєток, проте за старості, він не міг нести службу. Тоді цю посаду приймає він Стефан, старший із синів.
Постриг у велику схиму
Неподалік Радонежа стоїть Хотьківський Покровський монастир, який на той час був і чоловічим і жіночим. Тут Кирило та Марія, будучи вже в похилому віці, першими приймають чернечий постриг, а потім і велику схиму. За ними доглядає Стефан, який і сам оселився в монастирі після смерті дружини.
Як обіцяло раніше, батьки благословляють Варфоломія на подвиг чернецтва.
Близько 1340 року, після хвороб, Кирило та Марія спочили про Господа.
Їхні мощі й досі покояться в Покровському соборі.
Відомо, що преподобний Сергій Радонезький відвідував могилу батьків, перед важливими рішеннями та життєвими обставинами.
Встановлення свята
Це одне з нових свят. Через 600 років від дня преставлення святого, в 1992 році, архієрейським собором Руської Православної Церкви було покладено прославлення схимонаха Кирила та схимонахині Марії.
Святкування встановлено у дні 31 (18 за ст.ст) січня та 11 жовтня (28 вересня за ст.ст.).
Дні поминання батьків святого Сергія Радонезького також святкуються із соборами Ростовських та Радонезьких святих.
