25 лютого – день пам’яті Іверської ікони Божої Матері. Саме в цей день у 1656 році її список було перенесено до чоловічого монастиря на Валдаї.
Свою назву ікона отримала на честь іверського монастиря на Святій горі Афон, де невідлучно перебуває з початку XI ст. Іверія – давня назва сучасної Грузії. На Афоні з давніх-давен існував монастир, насельниками якого були грузини.
Друга назва цієї ікони Божої Матері, Воротарниця (Портаїтіса). Перед Іверською іконою Божої Матері віруючі моляться про зцілення хвороб, про допомогу у важких ситуаціях та зневірі.
Якщо ви потребуєте молитовної допомоги, подайте записки на молебень перед іконою Іверської Божої Матері.
Історія набуття образу
Жителька міста Нікея врятувала святиню від знищення, з молитвами про Божу допомогу опустивши її в Середземне море. У 1004 році ікона зі стовпом світла виникла біля берегів Греції, неподалік Іверського чоловічого монастиря. Місце її появи було не випадковим – там знаходиться чудотворне джерело, що знаменує першу появу на святій землі Богородиці.
Ченці на човні хотіли дістати ікону з моря, але вона віддалялася при їхньому наближенні. Тоді пустельник Гавриїл з волі Божої Матері пройшов по воді як по суші, взяв образ і сповістив, що Вона дарує його монастирю.
Декілька днів ченці розміщували святиню на вівтарі кафолікону. Але вранці знову бачили її на брамі обителі.
Пречиста Діва явилася уві сні старцеві Гавриїлу і веліла передати братії, що вона милістю Божою буде хранителькою монастиря, а не охороняється в ньому. Підтвердженням цього є її образ. Поки ченці бачать його, з ними залишається благодать Бога.
Ікону залишили над монастирською брамою. Пізніше там збудували надбрамну каплицю.
З того часу Афон знайшов Божественний захист. Братія Іверона знаходила продукти під час голоду, пожежі, що виникали, гасли самі. Пірати хотіли напасти на обитель, але раптова буря потопила їхні кораблі. У ХІХ столітті в обителі жили турецькі солдати, тому ченці пішли звідти. Один із них іноді приходив у скит. Одного разу він побачив, як жінка, що світиться, підмітає підлогу. Через кілька днів турки пішли, нічого не зруйнувавши і не опоганивши.
Чудеса Іверської ікони
Образ Богородиці не виноситься межі Афона. На окремі прохання іконописці Іверона роблять із нього списки. Передача готових копій стає святом для православних храмів, що їх набувають.
Через списки Господь допомагає тим, хто молиться:
- Зціляє хвороби;
- Загоює рани;
- Надає душевні сили;
- захищає від нещасть, злих людей, пожеж.
Серед історій про чудеса особливе місце займає зцілення в 1651 дочки російського царя від паралічу ніг. Коли надія на одужання залишила царську сім’ю, дівчинці уві сні з’явилася Богоматір і сказала, що Воротарниця творить диво. На прохання Олексія Михайловича та вказівкою Вселенського Патріарха Іоанніка ченці зробили копію Іверської ікони та доставили її до Москви.
Зустрічали святиню жителі міста на чолі з царським подружжям. Царівна, здивована тим, що всі пішли до Пресвятої Богородиці, схопилася з ліжка та підбігла до батьків. Люди бачили, як по вулиці рухалася делегація з Привратницею, а назустріч бігла зцілена дівчинка.
Вдячний цар подарував Іверону Обитель Святого Миколая, розташований біля царського палацу. Афонський монастир став отримувати постійний дохід, який реставрувалися монастирські будівлі.
Не менш знаменна історія співакового Нектарія Влаха, який жив з 1812 по 1890 р. Його, запрошеного до храму на престольне свято, під час трапези отруїли інші співаки. Нектарій звернувся з молитвами до Брамниці, відпив олії з Її лампади і залишився живий.
У день святкування Іверської ікони Божої Матері у Свято-Іверському жіночому монастирі пройде святкова Божественна Літургія. Ви можете подати записки на неї, пройшовши посилання нижче.
