Одна з перших рослин у мене – спатифілум, і начебто ніяких складнощів з ним виникнути не може, у всіх він відмінно росте і цвіте, але у багатьох трапляються проблеми, які трапилися і в мене. Про них і про те, як їх можна вирішити, і розповім у сьогоднішній статті.
Проблема №1. В’яне листя – що робити?
Спатифілуми – знатні водохліби, це ні для кого не секрет. Мій, наприклад, влітку взагалі поливати доводиться мало не раз на два дні, інакше все листя звисають по краях горщика. Що робити – звичайно ж поливати.
Організувати полив спатифілуму з такою періодичністю під силу далеко не кожному: поїздки у тривалі відрядження, на відпочинок, навіть просто забудькуватість можуть зіграти злий жарт.
Проблема №2. Чорніють кінчики листя
Я довго вивчала інтернет у пошуках того, чому кінчики листя у спатифілуму чорніють. Найпоширеніші причини, про які пишуть такі:
- недостатня вологість повітря;
- занадто рясний полив;
- неправильне співвідношення поживних речовин у ґрунті;
- чергування посухи та затоки;
- опіки чи переохолодження.
Вологість повітря – поняття відносне, її можна підвищити, але спатифілуму, як мені здається, вона потрібна не так сильно. До того ж неподалік нього стоїть маранта, яка за ідеєю є більш вимогливою рослиною, а вона навіть ознак не подавала. Ще в цій кімнаті строманта, калатея, фіттонії – все ростуть нормально.
Про неправильне співвідношення поживних речовин теж не можна сказати точно: практично будь-який (за винятком найдешевшого) грунт пару-трійку місяців здатний забезпечити рослина всім необхідним, але чорні кінчики з’явилися відразу після пересадки. А я завжди використовую гарну торф’яну суміш.
Щодо опіків та переохолодження говорити, думаю, безглуздо, якщо #спатифіллум не стоїть на вікні і прямо біля батареї.
Про полив можна говорити довго, але я точно впевнений, що рости в болоті спатифілум точно не може – коріння почне гнити і проблем буде набагато більше.
Як мені здається, саме в цьому і є основна проблема: грунт не підходить для дорослої рослини, так як коренева система занадто велика і застій вологи згубно на ній позначається.
Двох зайців одним ударом!
Вирішити дві проблеми зі своїм спатифілумом я вирішила пересадкою і в новий ґрунт і в новий горщик.
Щоб вирішити проблему з частотою поливу та постійним звішуванням листя, вибрав горщик з автополивом. Не обов’язково купувати дорогі горщики відомої фірми – підійде звичайне подвійне кашпо.
Через дренажні отвори простягаємо #фітіль так, щоб одним кінцем він був приблизно в середині ґрунту в горщику, а другим – в кашпо з водою. Докладно весь процес розповідав:
Про нові грунти я писав зовсім недавно і говорив, що з лечузою у мене складається не завжди добре: рослини, які не люблять багато вологи, згнивають. Кілька місяців тому я вже пересадив свій другий великий спатифілум у такий ґрунт – з ним проблем звішування листя не виникало жодного разу.
Чи допоможе цей прийом подолати другу проблему, покаже час. Якщо гіпотеза про те, що при поливах грунт закисає і рослина починає показувати це сухими кінчиками листя, вірна, то лечуза теж врятує – повітропроникність у неї дуже висока.
Проте є і третя проблема, і як вирішувати її поки що не уявляю.
Проблема №3. Потворність, а не лист
Починаючи з якогось моменту, практично все листя у спатифілуму стало трохи зморщуватися по краях. Деякі – змінювати форму листової пластини. Далі – більше: листя почало розпускатися вже таким.
При цьому листя молодих маленьких діток цього ж спатифілуму – абсолютно здорове. Один при пересадці відвалився, посадив його (заради експерименту – в сераміс) у маленький горщик. Поставити поруч – ніхто й не подумає, що дрібне це дітище великого.
На думку спадає варіант будь-яких дивних речей типу вірусних хвороб, які неможливо вилікувати (кучерявість, листя або мозаїчна хвороба). Але тоді інше питання: а чому дрібні дітки не хворіють на неї?
Варіант, що проблема в неправильно підібраному горщику, теж відпадає: коріння було достатньо місця, але при цьому і не дуже багато (остання пересадка була приблизно рік тому), це видно і по фотографіях.
Ще можна відзначити і те, що мамин спатіфілум – це батько мого спатифілуму. Але в неї він росте взагалі без проблем, а в мене – ніяк. Хоча роблю все так само, як і вона!
Сподіваюся, мій досвід буде корисним для Вас, адже спатифілум можна зустріти практично у кожного.