Дмитрівська батьківська субота. Особливе вшанування покійних – 6 листопада

Служба на Поминальних суботах – день особливого поминання покійних рідних і близьких, і відображає нашу віру в те, що наші покійні рідні та близькі, і після смерті не перестають бути членами Церкви Того Бога, Який «не є Богом мертвих, але живих» (Мф 22:32).

Дмитрівська батьківська субота
6 листопада Дмитрівська батьківська субота

Благочистий звичай поминати в ці дні померлих має підставу в тому, що у Фоміну тиждень згадується збіг Господа нашого Ісуса Христа в пекло і руйнування його (“…смертю смерть поправ…”).

І, саме, з початку Фоміна тижня богослужбовий Статут дозволяє служити Сорокоусти про померлих.

Напередодні Радониці, після вечірньої та (або) вранці після Літургії звершується Панахида, зі спекціальними великодніми піснеспівами.

Панахида – це особливе, суто поминання покійних рідних та близьких. Служба особливого суто поминання покійних рідних та близьких у 7 монастирях – особлива молитва поминання, щоб розділити з ними радість

Служба Всесвітньої батьківської суботи – це особлива церковна служба, на якій Церква молиться за упокій своїх дітей про прощення гріхів і просить милості Божої до них.

Батьківська субота – день особливого поминання покійних православних християн і насамперед своїх покійних батьків (предків).

Як живеться нашим померлим? І де зараз їхні душі? І чи чекають вони на спілкування з нами? Чи нудьгують, чи чекають поминання на проскомідії, як найбажаніших «ласощів»? Здається, що чекають. Здається, що нудьгують.

На цій грішній землі відхід із життя – доля кожної народженої істоти.

І момент смерті це як момент істини. І цей момент дуже важливий для душі, для її життя у вічності. Ми віримо всім серцем, що наші близькі та улюблені люди, що пішли, благополучно перейшли в життя вічне. Ми сподіваємося і бажаємо з’єднатися коли-небудь з ними в одне ціле і знову знайти невимовну радість, щоб Господь зібрав нас усіх у Себе на Небі.

Але давайте згадаємо, як померли ті, кого ми згадуємо сьогодні, і про кого хочемо піднести свої молитви. Чи була їх смерть мирною і непосоромною, а може, померли вони раптово і без покаяння, або загинули в бою, або постраждали від чиєїсь недбалості, або відійшли в інший світ після тяжкої хвороби…

Давайте поповнимо своїми молитвами і благими справами, своєю милостинею ту міру добра, яка залишилася без участі вашого близького, що пішов, той міру покаяння, якого він не встиг піднести до Бога. Хоча б спробуємо це зробити так, як ми собі це уявляємо і як нам це є доступним. Поки ми живі, ми можемо допомогти своїм близьким. І вони, будучи перед Господом, у Царстві Небесному, так само «замовлять за нас слово». І дітей своїх треба встигнути привчити до цієї прекрасної та корисної традиції, до цієї необхідності, щоб ніколи не переривався зв’язок землі та Неба. Куди ми без Неба? Адже Небо є місцем нашої майбутньої зустрічі. І місце зустрічі змінити не можна.

6 листопада Дмитрівська батьківська субота
Дмитрівська батьківська поминальна субота
Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Друзі, Вам подобається ця стаття? Поділіться з друзями!
Коліжанка - жіночий інтернет-журнал
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:
Натискаючи на кнопку "Відправити коментар", Я даю згоду на обробку персональних даних і приймаю політику конфіденційності